Стійке споживання

— це використання товарів і послуг, що задовольняють основні потреби, підвищують якість життя в той же час мінімізують використання не відновлювальних природних ресурсів і зменшуючи кількість відходів, токсичних речовин, викидів у навколишнє природне середовище.

Це означає стимулювання попиту на продукцію, для виробництва якої потрібно менше енергії, використовуються нетоксичних матеріали і продукти, повний життєвий цикл продукту «від колиски до могили» мінімально впливає не забруднення навколишнього середовища.

Термін вперше було введено у міжнародну політику на конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку у 1992 році, коли на офіційному рівні було визнано зв’язок між деградацією навколишнього середовища та виробництвом і споживанням товарів та послуг.

Термін стійке споживання, звичайно, в першу чергу стосується споживачів, що на персональному рівні роблять вибір на користь тих чи інших товарів та послуг. Звичайно дуже важливим є питання освіти споживачів щодо випливу продуктів харчування і товарів на здоров’я людини і навколишнє природне середовище.

Так в Україні,

• 82,6% споживачів згодні платити більше за овочі та фрукти, що були вирощені без застосування хімічних добрив та хімічних засобів захисту рослин;
• 56% обрали би інший товар, якби знали, що цей негативно впливає на озоновий шар;
• 85% не купили би товар, якби знали, що виробництво негативно впливає на якість питної води в Україні;
• 69 відсотків споживачів вважають що отримають недостатньо інформації про продукти харчування, які вони купують. При чому вони би хотіли мати більше детальні інформація про:
• вплив продуктів на здоров’я;
• умови та регіон вирощування сировини, яка біла використана для виробництва продуктів харчування; 
• упаковку продуктів, її безпечність для здоров’я людини, можливість її утилізації;
• проходження екологічного контролю.

(Наведено за даними соціологічного опитування, яке проводила Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86» у квітні—травні 2005 р.)

Безперечно, підвищення рівня поінформованості споживачів щодо впливу товарів та послуг на здоров’я здатна змінити споживацькі пріоритети, принаймні частини  споживачів. Так, наприклад, інформація про те, що: серед імпортованих овочів та фруктів в середньому 43% містять залишки пестицидів (Апельсини — 93%, Яблука — 78%, Банани — 59%, Салат — 50%) (джерело: http://www.pan-uk.org/Pesticides%20in%20your%20food%20poster.pdf) і у дітей, які зазнали впливу пестицидів у 6 разів підвищується ризик захворіння на лейкемію, напевно би змінила вибір продуктів для дитини на користь місцевих продуктів, що вирощені без застосування хімічних добрив, навіть якщо вони коштували дорожче. В той же час, методи ведення сільського господарства без застосування хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, ГМО організмів є більш екологічно дружніми, ніж інтенсивні методи.

Може скластися враження, що все залежить від власного вибору споживача та рівня його екологічної освіти, але успіхи  впровадження цієї концепції великою мірою залежать від прийняття адекватного державного регулювання і цілеспрямованої екологічної політики.

Існують численні методи підрахунку антропогенного впливу на довкілля, один з них має назву «Екологічний слід». Використавши нескладну методику і Інтернет, кожен може довідатися про власний «слід» (http://www.earthday.net/footprint/index.asp). Цей тест показує, що незважаючи на складну економіко-соціальну ситуацію, що склалася в Україні, для задоволення потреб середнього українця необхідно приблизно 3,4 га суші планети Земля, тоді як на земній кулі є тільки 2 га на кожного мешканця планети. Як би всі людини на планеті жили так, як середній українець, нам би потрібно була ще одна планета (наведено за даними http://www.earthday.net/footprint/index.asp).

Приклад у впровадженні в життя принципів сталого споживання варто було показати державним органам влади. Держава сама виступає як крупний споживач товарів та послуг. В багатьох країнах державні організації витрачають на споживання 20—25 відсотків валового внутрішнього продукту, наприклад в Росії вона складає 17%. Тому власне, рішення про закупівлю тих чи інших товарів та послуг державою мало би позитивний приклад для наслідування (наприклад, встановлення енергозберігаючого обладнання в офісах, збирання паперу для переробки, сепарація сміття тощо).

Правила для сповідання стійкого споживання:

• Купуючи тричі подумайте: чи мені дійсно це необхідно? Хто виробник цього продукту і як цей продукт було вироблено?
• Уникайте зайвого пакування. Спробуйте зменшити кількість пластикових пакетів, які Ви використовуєте.
• Звертайте увагу на нотатки про екологічні характеристики товару.
• По можливості, використовуйте папір з обох боків і здавайте його на переробку.
• Сепаруйте сміття і перетворюйте його на вторинну сировину
• Компостуйте харчові відходи.
• З’їдайте на одну м’ясну страву менше протягом тижня.
• Покупайте дітям іграшки, які виготовлені з природних матеріалів.
• Обираючи одежу, не купуйте одяг, що потребує хімічної чистки.
• Використовуйте воду, електроенергію, газ ощадливо. Закривайте кран, коли ви чистите зуби, прийміть короткий душ замість ванни, відключить електроприлади, коли вони вам не потрібні.
• Розкажіть про це своїм друзям і навчить дітей: надайте гарний приклад!

За додатковою інформацією звертайтеся до Денищик Ольги
за телефонами 278-77-49, 278-31-01
та електронною поштою odenyshchyk@mama-86.org.ua